Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/аяйкало

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
аяйкало
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ая́йкало, ла, м. 1) Произносящий: аяй, стонущий. Желех. 2) Трус, мнительный человек. Желех. Він таке (такий) аяйкало.