Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баб'ячий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баб'ячий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный бабе. Баб'ячі звичаї. 2) По-ба́б'ячий, по-баб'ячому. Він чисто по-баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.