Словник української мови (1937)/баб'ячий
| ◀ баб'юк | Словник української мови Б баб'ячий |
бава ▶ |
|
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный бабе. Баб'ячі звичаї. 2) По-ба́б'ячий, по-баб'ячому. Він чисто по-баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.
| ◀ баб'юк | Словник української мови Борис Грінченко Б баб'ячий |
бава ▶ |
|
Словник української мови — Б
баб'ячий
Борис Грінченко
1937
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный бабе. Баб'ячі звичаї. 2) По-ба́б'ячий, по-баб'ячому. Він чисто по-баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.