Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бабити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бабити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́бити, блю, биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать детей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. I. 77.