Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/багатющий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
багатющий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Багатю́щий, а, е. Чрезвычайно богатый, богатейший. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.