Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/багачка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
багачка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бага́чка, ки, ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. I. 122.