Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/багнити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
багнити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Багни́ти, ню́, ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.