Словник української мови (1937)/багновиця
Зовнішній вигляд
◀ багно | Словник української мови Б багновиця |
багнути ▶ |
|
Багнови́ця, ці, ж. 1) Болотное топкое место. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) Мн. Раст. Oxycossus. Шух. I. 22.