Словник української мови (1937)/бай
Зовнішній вигляд
◀ базя | Словник української мови Б бай |
байбак ▶ |
|
Бай, ба́я, м. Сказочник. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если к кому пристают с просьбой рассказывать сказки, то он этой поговоркой желает отделаться. Шейк.