Словник української мови (1937)/байбарак

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
байбарак
Київ: Соцеквидав України, 1937

Байбара́к, ка, м. 1) Верхняя одежда у гуцулов: род суконного полукафтанья. Шух. I. 126. Гол. Од. 68. 2) Род крытой женской шубки, крытого овчинного тулупа. Канев. у. Борз. у. Заробила в мене грошенят на байбарак. Г. Барв. 251.