Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/байдиги

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
байдиги
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́йдиги, диг, ж. мн. В выраж.: байдиги плести́. Говорить вздор. Желех.