Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/байдикувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
байдикувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Байдикува́ти, ку́ю, єш, гл. Ничего не делать, баклушничать. АД. I. 152. Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146.