Словник української мови (1937)/байдужливо

by Борис Грінченко

◀ байдужливий

Словник української мови Борис Грінченко Б байдужливо

байдужний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Байду́жливо, нар. = Байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Г. Барв. 307. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо. МВ. III. 105.