Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/байловка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
байловка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Байло́вка, ки, ж. 1) = Байлова. Анан. у. 2) Шест, посредством которого поднимают якорь на дуб, большую днепровскую лодку. Мнж. 180.