Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бакаїстий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бакаїстий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бакаї́стий, а, е. 1) О реке или пруде: обилующий ямами. Не ходи туди, бо там дно дуже бакаїсте. Екатериносл. 2) Ухабистый, выбоистый. Там шлях дуже бакаїстий. Киев. у. См. Бакаюватий.