Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бакло

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бакло
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бакло́, ла́, с. = Баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося. КС. 1883. II. 288.