Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/балабонити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
балабонити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Балабо́нити, ню, ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).