Словник української мови (1937)/балабій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
балабій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Балабі́й. Употребляется пастухами овец в призыве для козлов. Отара на тирлі або врозпаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо, балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами. О. 1862. V. Кух. 35.