Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баланда

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баланда
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бала́нда́, ди́, об. 1) Медлительный, неповоротливый, неловкий человек. Желех. 2) Вздорный болтун. Желех.