Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баландіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баландіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Баланді́ти, джу, диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.