Словник української мови (1937)/баляндраси

by Борис Грінченко

◀ баляки

Словник української мови Борис Грінченко Б баляндраси

баляндрасити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Баляндра́си, сів, м. мн. Разглагольствования, россказни, турусы на колесах. Котл. Ен. I. 20. К. ЧР. 137. Баляндраси розпускає, буцім то він усе знає. Нп. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. Кв. Баляндраси точити. Балагурить, болтать.