Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/банита

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
банита
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бани́та, ти́, м. Изгнанник. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.