Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/банно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
банно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́нно, нар. Грустно, тоскливо, жаль чего. Гол. III. 215. Чуб. V. 280. Ні за чим мені так не банно, як за моєю кресанею. Федьк.