Словник української мови (1937)/бантина

by Борис Грінченко

◀ банта

Словник української мови Борис Грінченко Б бантина

бантиня ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́нтина, ни, ж. = Банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. I. 88. (Черниг.).