Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/банькач

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ банькатий Словник української мови
Борис Грінченко
Б
банькач 		банюр ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Банька́ч, ча́, м. Человек, имеющий глаза навыкате, пучеглазый. Шейк.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/банькач&oldid=563471