Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бараняр

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бараняр
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бараня́р, ра́, м. 1) Торговец баранами. Желех. 2) Вор, крадущий баранов. Желех.