Словник української мови (1937)/барва

by Борис Грінченко

◀ барбун

Словник української мови Борис Грінченко Б барва

барвистий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́рва, ви, ж. 1) Краска, цвет. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукне. НВолын. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибирає, зброю наряджає. Гол. I. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.