Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/басаман

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
басаман
Київ: Соцеквидав України, 1937

Баса́ма́н, ну, м. 1) Полоска, напр., в материи. Ху́стка в басама́ни. Полосатый платок. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2. 2) Полоса на теле от удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк. 3) Галун, позумент. Шух. I. 122, 275.