Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/басаринка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
басаринка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Басари́нка, ки, ж. и басари́нок, нку, м. 1) = Базаринка. Чуб. I. 231. 2) Прибавка к плате. «Запродайте мені свою землю». — Та я вже запродав. — «Та я вже вам басаринку карбованця наділю». Хорольск. у. 3) Отработок, помощь работою, доставляемая половинщиками. Борз. у. Є тут з наших заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють. Г. Барв.