Словник української мови (1937)/басувати

by Борис Грінченко

◀ басування

Словник української мови Борис Грінченко Б басувати

басурман ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Басува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: резвиться, подыматься на дыбы, скакать, итти в галоп. Кінь басує… от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = Мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому́. Поддакивать кому, подольщаться к кому. Фр. Пр. 23.