Словник української мови (1937)/бахмат
Зовнішній вигляд
◀ бахати | Словник української мови Б бахмат |
бахматий ▶ |
|
Бахма́т, та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.