Словник української мови (1937)/бахмутка

by Борис Грінченко

◀ бахматий

Словник української мови Борис Грінченко Б бахмутка

бахнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бахму́тка, ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся в копях Бахмутского уезда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і солі кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.