Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бахусуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бахусуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бахусува́тий, а, е. Имеющий следы пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.