Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бачний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бачний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́чний, а, е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. III. 476. См. Обачний.