Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баштанник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баштанник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Башта́нник, ка, м. 1) Хозяин бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. III. 103. 2) Сторож при бакше. 3) Баштанни́к. Бор из старых толстых елей. Шух. I. 177. См. Башта 2.