Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бджола

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бджола
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бджола́, ли́, ж. 1) Пчела. Употребл. также в знач.: пчёлы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. VIII. 17. 2) Мн. Род игры. Ив. 48. Ум. Бджілка, бджілонька, бджілочка.