Словник української мови (1937)/бебехи
| ◀ бебех! | Словник української мови Б бебехи |
бебехнути ▶ |
|
Бе́бехи, хів, м. мн. 1) Перина, подушки. 2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). Бебехи відбити, надсади́ти. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15. 3) Удары. А Хома знай його бебехами годує. Кв.