Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безбарвий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безбарвий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безба́рвий, а, е. 1) Бесцветный. 2) Не имеющий ворсы (о сукне). Волын. г.