Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безбережний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безбережний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безбере́гий, безбере́жний, а, е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. I. 198.