Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безбілетний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безбілетний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безбіле́тний, а, е. Беспаспортный. А писар маленький.... по четвертні з бурлак взище, бо всі безбілетні. Чуб. V. 1012.