Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безвиводно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безвиводно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безви́водно, нар. Постоянно, беспрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.