Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безгласний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безгласний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безгла́сний, а, е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.