Словник української мови (1937)/безголовий

by Борис Грінченко

◀ безгодівля

Словник української мови Борис Грінченко Б безголовий

безголов'я ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безголо́вий, а, е. 1) Не имеющий головы. 2) Безумный, бессмысленный. Мовчати б вам, то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.