Словник української мови (1937)/безголосий

by Борис Грінченко

◀ безголов'я

Словник української мови Борис Грінченко Б безголосий

безгоміння ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безголо́сий, а, е. 1) Не имеющий голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.