Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бездоганний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бездоганний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.