Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бездільник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бездільник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безді́льник, ка, м. Лентяй; бездеятельный. Желех.