Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безецник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безецник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безе́цник, ка, м. Бесстыдник. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат. Брацл. у.