Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безживний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безживний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безжи́вний, а, е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.