Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/беззащитний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
беззащитний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Беззащи́тний, а, е. Беззащитный. Дай пригніченому радість, беззащитному одраду. К. Псал. 171.