Словник української мови (1937)/безземельник
| ◀ безземельний | Словник української мови Б безземельник |
беззубий ▶ |
|
Безземе́льник, ка, м. Человек, не имеющий земли. Г. Барв. 448, 455.
| ◀ безземельний | Словник української мови Борис Грінченко Б безземельник |
беззубий ▶ |
|
Словник української мови — Б
безземельник
Борис Грінченко
1937
Безземе́льник, ка, м. Человек, не имеющий земли. Г. Барв. 448, 455.