Словник української мови (1937)/безкебетний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безкарно Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безкебетний 		безкебеття ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумелый. Він зовсім безкебетний чоловік. Киев. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безкебетний&oldid=547005